«Без сім’ї немає щастя на землі» – наголошує народне українське прислів’я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити.        Материнська ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без усього цього? Проблеми виховання, батьківської педагогіки, тієї найменшої соціальної клітинки, де закладаються основи особистості, формуються характер молодої людини, моральні почуття, поведінка – завжди знаходять місце у реалізації виховного процесу серед студентської молоді.​

​       У рамках проведення тижня загальноосвітніх дисциплін та мовознавства, 12 жовтня 2016 року у Філії «Черкаський кооперативний економіко-правовий коледж» ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» було організовано і проведено виховну годину на тему: «Батько й мати – два наші крила».

​         У заході було задіяно чимало студентів груп Пр-11 та Пр-31, і кожен з них охоче та відмінно виконав свою роль. Вони розповідали вірші, співали, танцювали. Безумовно, під час свята мова йшла про найближчих та найдорожчих кожному з нас людей – батьків. Саме їм була присвячена творчість наших студентів, які в кожному своєму слові, русі показали свою любов та вдячність батькам. Організатори виховної години (куратори Калина Ю.В. та  Животенко О. А.) дуже вдало підібрали музичний супровід, а також відео слайди, на яких були зображені діти і батьки. Слухаючи музичні композиції, можна було почути слова ніжності та любові до батька й неньки. Лірика пісень змусила присутніх розчулитися, і на їхніх очах з’явилися сльози. Вразив танець, а також образи дівчат, що виконували його: довгі вишиті сукні, червоні чоботи, заплетені коси та віночки на голові. Це виглядало дуже гарно та символічно.

           Всі учасники дуже старанно готувалися до цього дійства, і віднеслися до нього відповідально. Всі були як один. Вишиті сорочки, державна атрибутика та народні символи приваблювали зір.

       У залі панувала святкова атмосфера. Зі сцени линули чутливі слова про маму й тата, що змушували задуматися про наше життя, і про те, що живі та здорові батьки – найцінніший скарб, який ми тільки можемо мати. Ми маємо бути вдячними їм за своє життя, за те, що виховують нас, піклуються, переживають, і не маємо права засмучувати їх, завдавати болю та прикрощів, адже кожна наша необдумана дія, кожне грубе слово додають до їх скроні сивини.

Студентка групи Пр-11 Кімлик Влада