У кожної людини настає той час коли вона замислюється над тим, чим в подальшому вона буде займатися, яку професію обрати. Такий період був і в моєму житті коли потрібно було вибирати, що більш за все подобається. Але мені подобалися професії і кухаря і вчителя. Тому я вирішила спочатку здобути професію кухаря.
Народилася 1972 році в мальовничому селі Васютинці Чорнобаївського району, Черкаської області в сімї колгоспників.
В цьому селі жила і ходила до школи. В якій працювали досвідчені вчителі – педагоги, які і « посіяли» перші зерна: знань, доброти, людяності, віри в світле майбутнє.
В цьому селі жила і ходила до школи. В якій працювали досвідчені вчителі – педагоги, які і « посіяли» перші зерна: знань, доброти, людяності, віри в світле майбутнє.
У 1989 році закінчила школу. Приїхавши до міста Черкаси постав вибір до якого навчального закладу подати документи. Зайшовши до Черкаського кооперативного технікуму, який зараз має назву Кооперативний економіко-правовий коледж, питання – де навчатися відразу вирішилося, і я вступила на спеціальність «Технологія приготування їжі і організація громадського харчування». В цьому навчальному закладі готували і готують фахівців для підприємств Споживчої кооперації.
З перших лекцій, викладачі технологічних дисциплін: Дубіневич Л.І, Присяжний О.Й., Присяжна Н.І., Муратова Т.О. та інші викладачі прищепили у мене вже як студентки, любов до обраної професії.
У відомого лікаря М. Амосова є такі рядки: «Важко переоцінити роль справжнього педагога. Він не лише і не стільки джерело інформації, скільки духовна опора дитини, її реальний ідеал». Після закінчення навчання в технікумі я залишилася в цьому навчальному закладі працювати лаборантом.
З 2005-2008 роки навчалася в Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Менеджмент харчових технологій».
У 2008 році здійснилася моя друга мрія - бути вчителем, і до сьогоднішнього часу я працюю викладачем технологічних дисциплін.
Тепер моя черга передавати молодому поколінню ті вміння і навички, які я отримала від своїх наставників – педагогів з великої літери.
У 2008 році здійснилася моя друга мрія - бути вчителем, і до сьогоднішнього часу я працюю викладачем технологічних дисциплін.
Тепер моя черга передавати молодому поколінню ті вміння і навички, які я отримала від своїх наставників – педагогів з великої літери.
На сьогодні я ставлю перед собою завдання, навчити студентів, які обрали навчання в Черкаському кооперативному економіко-правовому коледжі, бути професіоналами свої справи, творчими особистостями, досягати поставлених цілей та знайти своє місце в суспільстві.
Особливо професія техніка-технолога вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних якостей. Кухар повинен мати хороший загальний інтелект, добре розвинені дотик; координацію рухів рук; високі показники концентрації, переключення, стійкості та об'єму уваги; добре розвинену довготривалу, мовно-логічну, зорову, образну, оперативну пам'ять.